Якою буде стратегія реновації
постпромислового Подолу
SAGA Development прагне реалізувати найпередовіші світові досягнення в сфері девелопменту нерухомості. До розробки й реалізації наших проектів ми залучаємо архітекторів з Нідерландів та дизайнерів з Італії. А тепер ще розпочинаємо співпрацю з Массачусетським технологічним університетом (MIT) – провідним науковим закладом у сфері урбаністики й міського дизайну.

Співпраця з MIT буде реалізована у форматі незалежної студії "Постпромисловий Київ. Трансформації в Україні", яку MIT проводить спільно з організацією Urban curators. Студія має на меті проаналізувати та розробити сценарії трансформації постпромислової території, зокрема Подільсько-Куренівського промрайону. Очолює студію професор Брент Райан, керівник групи міського проектування та розвитку, доцент кафедри містобудування та громадської політики Департаменту Містобудування та Планування Массачусетського технологічного університету. Його дослідження зосереджені на естетиці та політиці сучасного міського дизайну з урахуванням таких питань, як деіндустріалізація та зміна клімату.
Перший етап роботи студії тривав 19-23 серпня. В цей період учасники студії приїхали до Києва, де знайомилися з містом, вивчали контекст постіндустріального Подолу, взяли участь у круглому столі "Розвиток промислового Подолу та майбутнє міського дизайну в Києві" та прочитали кілька лекцій.

До круглого столу долучилися професор Брент Райан, доцент та директор програми міського та регіонального планування Морганського технологічного університету (США) Даніель Кампо, СЕО SAGA Development Андрій Вавриш, співзасновник громадської організації "Агенти змін" Максим Головко, менторка проекту Інтегрованого розвитку міст (GIZ) в Україні Катаріна Ґеорґе, співініціаторка незалежної студії MIT в Києві та співзасновниця агенції Urban Curators Анастасія Пономарьова.
    Протягом двох годин учасники заходу обговорювали п'ять основних питань, окреслених Брентом Райаном – їх вирішення дозволить розробити оптимальні сценарії розвитку постпромислового Подолу:

    • Висотність забудови: чи потрібні на Подолі сучасні висотні будівлі, чи варто зберегти малоповерхову забудову?
    • Наскільки важливий архітектурний спадок місцевості?
    • Соціальне житло в історичному центрі: чи вдасться зберегти баланс цін і можливостей, аби всі могли жити там, де бажають?
    • Забезпечення в Україні суворих та єдиних для всіх законодавчих норм та дотримання їх владою, мешканцями й девелоперами;
    • Залучення громадськості до процесу трансформації історичних територі.

    "Врівноважити потреби минулого та сучасного завжди непросто. Та саме цей виклик цікавить нас з колегами з МІТ. Міста по-різному справляються з цією проблемою. Наприклад, центр Парижу є своєрідним музеєм, де немає місця сучасній забудові, у Нью-Йорку віддають перевагу модернізованим висоткам, Барселона поєднує риси двох попередніх міст, – зазначив Брент Райан. – З якого міста братиме приклад українська столиця? Київ стикається з особливою проблемою примирення минулого та майбутнього. Протягом наступних 9 місяців група студентів з МІТ буде досліджувати постріндустріальні райони та вплив трансформації цих районів на майбутнє міста. Ми переконані, що повторна забудова промислових територій перетворить Київ на місто ХХІ століття".

    Андрій Вавриш підкреслив необхідність чітких та зрозумілих правил з якомога меншою кількістю виключень, пошуку компромісу усіх учасників процесу, вивчення та використання міжнародного досвіду. На його думку, консенсус між владою, забудовниками та спільнотою містян є так само важливим ресурсом, як час і гроші. "Ми віримо в діалог і думаємо, що він будує мости", – підкреслив СЕО SAGA Development.

      Катаріна Ґеорґе розповіла про своє бачення майбутнього Подолу. Вона вважає його відображенням всього Києва, адже на Подолі виявляються всі ті проблеми, які притаманні решті районів міста. Житлові й монофункціональні будинки стоять поруч з історичними, а також промисловими занедбаними будівлями. "Наше завдання — створити цілісне інтегроване бачення, відкрити ці території завдяки системній організації простору всього району. Це не точковий підхід, мова йде про всі можливі аспекти життя містян: від базових потреб, до культурних, туристичних та екологічних функцій міста", — зазначила Катаріна Ґеорґе.

      Максим Головко звернув увагу на нове бачення території Подолу, яка сформувалася в результаті дослідження "Коло Подолу", та резюмував, що будь-які рішення, які стосуються міста, мають ґрунтуватися на дослідженнях. Анастасія Пономарьова, у свою чергу, акцентувала увагу на важливості залучення міських стейкхолдерів до процесу розробки концепцій майбутнього міста.


      Учасники круглого столу відзначили, що багато рішень про розвиток Подолу ухвалювалося без участі подолян, через що вони не вірять у можливість впливати на цей процес. Саме тому одним з пріоритетних завдань проекту має стати партисипація з мешканцями Подолу та залучення їх до процесу розробки стратегій розвитку району.